ТаксіПро таксі з аеропорт ім. Кеннеді я вже писав, але повторюсь: виходиш з будівлі аеровокзалу на вулицю, а там черга, вірніше навіть дві: пасажирів і таксомоторів. Рулить чергами велика чорна жінка в формі: припрошує людей до посадки в таксі, відправляє, просить наступного таксиста в черзі під'їхати, ну і так далі. Ціни:
$2.50 за посадку,
$0.40 за кожні 322 метри (1/5 милі), тобто $2 за милю, або $0.40 за кожну хвилину (якщо стоїш, або швидкість менша 6 миль/год = 10 км/год).
До Манхегеттена діє плаский тариф = $45. На додачу до вартості поїздки штат ще попросить з вас $0.50 збору.
Таксі Нью-Йорське зовні всі бачили в кіно, всередині салон відділений від водія перегородкою, є якийсь дівайс з тачскріном, по якому йде реклама. Можна переключити в режим навігатора, тоді стає видно де ми їдем по карті, але згодом воно все одно перемкнеться в рекламу. Тупняк, мене реклама дратувала, а їзда в вечірню годину пік в таксі в пробках ще й закачувала.
МетроМетру в Нью-Йорку 100 років. Воно їздить 24 години на добу, це слід пам'ятати, щоб тверезо його оцінити.
![]()
Вхід в метро може бути одразу і не помітний, один раз я (правда то було вночі і я був не зовсім тверезий) пройшов кілька станцій метро не помітивши їх:
![]()
![]()
В загальному випадку - це просто сходи, які ведуть під землю. Причому сходи дуже вузькі. При вході показано лінії, які йдуть через цю станцію. Вони чомусь нумеруються по різному: одні лише літерами, інші лише цифрами.
![]()
Деколи, задумавшись, можна випадково пройти повз потрібну станцію.
![]()
Є правда станції, де входи оформлені павільйонами, мені подобаються. Ось вхід до станції Bowling Green. Зауважте аркуші А4 на дверях - це попередження, що якась з ліній цієї станції не працює в звичайному режимі з певних причин. Типове повідомлення: "Лінія 4 з 22.00 вечора до 5.00 ранку їздити не буде, їдьте іншою лінією до станції Х, там пересядете на лінію Y на потрібний вам напрямок". Найбільша жесть - це коли такі повідомлення на деяких станціях висять виключно іспанською мовою, потрапляв я й у таке.
![]()
Для оплати поїздок використовуються картки з магнітною стрічкою. Продаються в автоматі, разом з поповненням на $4.50. Для користувачів автобусів можна купити одноразову картку на одну поїздку за $2.50 прямо у водія. Якщо ж у вас багаторазова картка, то одна поїздка незалежно від відстані - $2.25, що не так вже й дорого враховуючи площу території, яку покриває метро. Можна також безкоштовно здійснювати пересадки на автобуси на протязі 2 годин від початкового використання. Автомат приймаю готівку і навіть мою Маестро, я закидав на картку за $29 тижневий проїзний:
![]()
У 80-ті метро було досить небезпечним місцем, зараз цю репутацію вдалось зламати регулярними поліцейськими патрулями:
![]()
На попередній фотці добре видно назву станції викладену літерною плиточкою "совок 10Х10". Платформ на станції може бути декілька ще й двосторонніх, але поїзди одного маршруту переважно під'їжджають на одну і ту саму сторону, за винятком тих ситуацій, коли це експрес (поїзд, що зупиняється не на всіх станціях), або у нічний час. Про це написано на панелях, слід весь час добре читати всю інформацію, бо сісти не на той потяг - раз плюнути.
![]()
Одного разу, повертаючись з аеропорту Лагвардія я вийшов біля станції метро, яка мала всі написи іспанською. Це була станція не дуже знайомих мені ліній і я не знав на який потяг сідати. Добре, що поруч знайшовсь величезний тач-скрін термінал з програмою планувальником міських подорожей - вводиш потрібну тобі вулицю і воно розпише, і роздрукує потрібний маршрут:
![]()
Деколи також зустрічались карти:
![]()
Чого не сфотографував: турнікету у повний зріст, який треба штовхати, щоб пройти, або вийти зі станції, ліфтів (існують лише на обраних станціях), надземних станцій в Брукліні. В підсумку - нормальне метро. Сидіння в вагонах розміщені так само, як і в Україні, так само багато реклами (Гугла, доречі), двері відкриваються на всіх станціях без жодної взаємодії пасажира з поїздом, зупинки і іншу інформацію оголошують також і машиністи. Вночі можна просидіти 40хвилин, поки дочекаєшся свій поїзд. Вдень трошки краще - 5-15хв. Туалетів нема, зате є різноманітні музики, від африканського етно до кантрі. На деяких станціях під колією течуть якісь помиї і бігають щурі, лежить сміття, але в центрі всі станції більш-менш акуратні. Не смердить, регулярно прибирається платформа. Коли під нашим будинком проїжджав потяг на кухні починав вібрувати чайник на плиті.
Автобуси.Їздив Нью-Йоркським автобусом двічі - до та із іншого нью-йоркського аеропорту - Лагвардія. Автобус відповідно був заточений під перевезення об'ємних валіз - в центрі знаходились полиці для багажу. Ніякої додаткової плати за "елітність" маршруту не бралось - звичайний тариф.
Круті автобуси я бачив в Клівленді, там на додачу до 3 ліній метро створили ще й лінію швидкісних міських автобусів, яку назвали
Health Line, адже вона сполучає всесвітньовідомі медичні установи міста - Cleveland Clinics та University Hospitals з центром міста. Я ними не катавсь, але мені довподоби їх дизайн і автобусні зупинки, на яких вони зупинялись:
![]()
Звичайний автобус поруч дуже нагадує муніципальні автобуси Нью-Йорку:
![]()
Чомусь в США люблять громадський транспорт срібного кольору - пофарбувати жаль, чи що?
![]()
Автобусна зупинка, я думав - це метро:
![]()
Автобус на зупинці:
![]()
Ще Клівленд приємно здивував інфокартами міста і дорожніми знаками - "Веб-сайт місцевого кар-пулу: www.назвасайту.com" (останній я не встиг сфоткати, але він є!)
![]()
Airtrain: Чи то поїзд, чи то метро.Якщо вам не шкода переплачувати $5 (можна скористатись карткою метро), щоб добратись до аеропорту ім. Кеннеді - тоді вам на цей поїзд. Ним можна доїхати від станції Howard Beach лінії А - до кожного з терміналів аеропорту.
![]()
Прикольні турнікети, не такі брутальні, як в метро.
![]()
Колію від платформи захищає стіна зі скла з розсувними дверима, які відкриваються, лише коли потяг подано до посадки. На станціях метро таких заходів безпеки нема:
![]()
Інформацію про пересадки і аеропорт, в який термінал прилітає ваша А/К (це потрібно, щоб знати, де виходити з поїзду) можна знайти тут.
![]()
А сидіння там - просто дрочиво:
![]()
На завершення допису фотка з аеропорту Лагвардія при посадці в Боїнг-717, яким я летів в Огайо. Інтернет таки був - нашару лише 15хв і лише, коли ми набрали висоту (тривалість польоту 1год 20хв), але мені згадались слова класика:
А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла.![]()
По дорозі з 
